Детальніше

Україна чекає на дітей і молодь з тимчасово окупованих територій і створює умови, щоб цей шлях був реальним, доступним і безпечним.

Зібрали ключове: як вступити у 2026 році, які діють пільги для вступників із ТОТ, та як працює квота-2.

Умови вступу залежать від дати виїзду.

Якщо ви досі перебуваєте на ТОТ або виїхали після 1 жовтня 2025 року — вступ можливий без НМТ, через співбесіду в університеті. Якщо виїзд був раніше — потрібні результати НМТ, але діє квота-2.

Квота-2 — це окремі бюджетні місця для вступників з ТОТ і територій активних бойових дій. Вступ відбувається в окремому конкурсі, що дає більше шансів отримати бюджет. У більшості університетів це близько 10% місць, а в переміщених або прифронтових — до 40%.

Вступники, які перебувають на ТОТ або виїхали після 1 жовтня 2025 року, можуть самостійно обрати: вступати за результатами НМТ або складати співбесіду. Водночас, якщо вступ відбувається за співбесідою на контракт, державний грант на навчання не надається.

Навіть якщо не вдалося пройти на бюджет за квотою — після зарахування на контракт можна подати заяву на переведення на бюджетні місця.

Допомогу зі вступом забезпечують освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які працюють з 1 червня до 30 вересня. Вони супроводжують на всіх етапах: від складання необхідних оцінювань до подачі документів і проходження співбесіди. Частину процесів можна пройти дистанційно, ще до виїзду.

На час вступу надається безоплатне житло, а також передбачена додаткова державна підтримка, стипендії та допомога з адаптацією після переїзду.

Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.

Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.

Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі є супровід і підтримка.

Якщо вам потрібна інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтесь до організацій та державних інституцій за посиланням у bio профілю.

#BringKidsBack

•Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду•

21 квітня 2026 року о 15 год у Малому залі обласної військової адміністрації відбулося засідання Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів, пов’язаних із 40-ми роковинами Чорнобильської катастрофи.

У роботі засідання взяли участь члени Організаційного комітету, а також представники 49 територіальних громад у режимі онлайн.

Засідання провів перший заступник начальника обласної військової адміністрації Юрій Миколаєнко.

У ході засідання було розглянуто питання підготовки заходів до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Про обласний план заходів доповів директор департаменту соціального захисту населення обласної військової адміністрації Олександр Догаров.

Щодо підготовки заходів у територіальних громадах проінформували представники Кропивницької та Олександрійської міських рад, Голованівської селищної та Рівнянської сільської рад.

Також заслухано представників громадських організацій — голову організації «Ліквідатор» Леоніда Гришкова та представника Всеукраїнської спілки ліквідаторів-інвалідів «Чорнобиль-86» Ігоря Мандрику.

Під час обговорення основну увагу приділено питанням належного вшанування ліквідаторів, посилення їх соціального захисту, проведення заходів у громадах та забезпечення безпеки під час їх організації.

За підсумками засідання перший заступник начальника обласної військової адміністрації Юрій Миколаєнко наголосив на необхідності реальної підтримки ліквідаторів та особистої уваги до них на рівні кожної громади.

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи, внаслідок яких у повітря потрапила величезна кількість радіоактивних речовин. Радіоактивна хмара поширилася далеко за межі України, охопивши значну частину Європи.

Україна зазнала найбільших втрат серед колишніх республік СРСР. Значні території були забруднені, сотні тисяч людей постраждали, тисячі — втратили здоров’я та домівки. Минуло 40 років, але наслідки катастрофи й досі залишаються актуальними як для України, так і для всього світу.

Масштаби трагедії та її наслідки

Чорнобильська катастрофа призвела до серйозних екологічних, соціальних і гуманітарних наслідків. Радіоактивне забруднення охопило значні території, а його вплив відчувається й сьогодні.

Серед основних наслідків:

• погіршення стану здоров’я населення;
• демографічні втрати;
• забруднення значних площ сільськогосподарських земель;
• масштабні економічні збитки;
• вимушене переселення сотень тисяч людей.

Понад 600 тисяч осіб брали участь у ліквідації наслідків аварії. Саме завдяки їхній мужності вдалося запобігти ще більшій катастрофі.

У межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, що реалізується за підтримки Першої леді України Олени Зеленської у Тишківській територіальній громаді крок за кроком формується середовище рівних можливостей для кожного.

У громаді функціонує стаціонарне відділенні для постійного або тимчасового проживання громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та інших вразливих груп населення комунального закладу "Центр надання соціальних послуг" Тишківської сільської ради - простір, вільний від фізичних та емоційних бар’єрів.

Для людей похилого віку та осіб з інвалідністю особливо важливо мати зручний доступ до всіх приміщень, їдальні, місць відпочинку та прогулянок, тому у відділенні облаштовано:

• пандус для самостійного пересування;
• поручні для безпечного пересування;
• кнопку виклику персоналу;
• шрифт Брайля для орієнтації в просторі;
• зручні доріжки для пересування маломобільних осіб;
• широкі дверні прорізи та вхідні двері, адаптовані для пересування крісел колісних;
• комфортні меблі;
• зони відпочинку на свіжому повітрі;
• доступні санвузли, які враховують потреби людей з різними формами мобільності.

Колектив Центру надання соціальних послуг Тишківської сільської ради продовжує працювати над тим, щоб кожен мешканець відділення мав рівний доступ до простору, послуг і можливостей адже це не просто технічні покращення - це прояв турботи, підтримки та поваги до кожної людини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, бо кожна людина заслуговує на гідне життя, незалежність і відчуття безпеки.

f

f

f

15 квітня 2026 року у Кіровоградській обласній військовій адміністрації Український Жіночий Фонд презентував проєкт "Розбудова інклюзивної безпеки: локалізація Національного плану дій 1325 по всій Україні" під час засідання коаліції "Кіровоградщина 1325".

Кіровоградщина – одна із шести областей України поряд з Харківською, Львівською, Чернігівською, Закарпатською, Київською областями, де проваджується проєкт Українським Жіночим Фондом упродовж 2026-2028 років.

Близько 90 представниць і представників органів місцевої влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства, сектору безпеки і оборони та громад Кіровоградщини об’єдналися навколо спільної мети — посилення інклюзивної та комплексної безпеки на регіональному рівні.

Вітальним словом Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики Катерини Левченко розпочався захід. Вона зробила акцент на тому, що обласні плани мають бути не формальними документами, а дієвими інструментами, які ґрунтуються на реальних потребах різних груп населення та базуються на даних і аналітиці. Також підкреслила важливість узгодженості регіональних планів із національним рівнем і необхідність активного залучення молоді до реалізації порядку денного "Жінки, мир, безпека".

Заступниця начальника Кіровоградської ОВА Катерина Колтунова наголосила на практичному вимірі впровадження Національного плану дій 1325. Вона також підкреслила, що реалізація порядку денного "Жінки, мир, безпека" — це про синергію різних політик: від охорони здоров’я до освіти, від молодіжної політики до соціального захисту.

Під час зустрічі було представлено цілі та завдання проєкту, а також підходи до локалізації Національного плану дій 1325, спрямовані на перетворення національних зобов’язань на практичні дії, які відповідають місцевим потребам.

Окрему увагу учасниці та учасники приділили обговоренню стану розробки обласного плану дій 1325.

Захід було проведено за підтримки Уряду Нідерландів у межах проєкту "Розбудова інклюзивної безпеки: локалізація НПД 1325 по всій Україні", що впроваджується Українським Жіночим Фондом.

З турботою про здоров’я та гідне життя громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава продовжує розширювати перелік доступних медичних послуг.

З 1 січня 2026 року запроваджено можливість отримання безкоштовного зубопротезування та планової стоматологічної допомоги за рахунок коштів державного бюджету.

Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року №156 (зі змінами, внесеними постановою від 18 лютого 2026 року № 206).

Хто має право на безкоштовні послугиСкористатися програмою можуть громадяни, віднесені до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Де можна отримати допомогу ?

На Кіровоградщині реалізується проєкт Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) "Міжмуніципальна співпраця громад у сфері запобігання та протидії домашньому та ґендерно зумовленому насильству: від ідеї до сталої моделі послуг" спільно з Національною соціальною сервісною службою України.

Детальніше

В Україні триває інформаційна кампанія "Тобі це знайомо?", запроваджена Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України спільно з Національною соціальною сервісною службою України, Національною поліцією України, Представництвом Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні та Всеукраїнською коаліцією громадських організацій із протидії торгівлі людьми, за фінансової підтримки Уряду Швеції.

Інформаційна кампанія покликана підвищити обізнанність громадськості щодо ризиків торгівлі людьми та експлуатації, інформування про доступну допомогу для постраждалих та посилення міжвідомчої взаємодії.

У межах кампанії створено соціальний відеоролик, який демонструє реальні життєві ситуації, що можуть свідчити про ризики потрапляння в небезпечні обставини. Відео допомагає краще зрозуміти, як розпізнати загрозу та як діяти у подібних випадках.